Разное

Діти це: Дитина — Вікіпедія

13.01.2021

Содержание

Дитина — Вікіпедія

Дитсадок при Міністерстві сільського господарства Афганістану

Неповнолітня дити́на — людина, яка не досягла дорослого віку.

В українській мові існує така градація назв дитини залежно від її віку: немовля, малюк, хлопча/дівча, підліток, юнак, парубок/дівчина.

Визначення поняття «дитина»[ред. | ред. код]

Кількість осіб до 15 років в світі у відсотках для кожної окремо взятої країни в 2005 році порівняно з лідером Індією (100% = 351 367 000 осіб)

Визначення поняття «дитина» так само як і поняття «дорослий вік» змінюється в залежності від культурних особливостей кожної країни. Конвенція з прав дитини визначає дитину як людську істоту, що не досягла віку вісімнадцяти років. Але пріоритет у цій сфері залишається за національними законодавствами. У Сімейному кодексі України вказано, що «правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття», і відповідно «неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років», «малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років»[1].

Згідно з міжнародним та українським законодавством дитина від народження має невід’ємні права, які йому гарантує держава: право на життя, право на свободу і особисту недоторканість, право на повагу до особистого і сімейного життя тощо.[1]

За традицією вважають, людина лишається дитиною до 13-16 років, але залежно від контексту використовують також й інші терміни, наприклад «неповнолітня особа», «фізична особа, що не досягла чотирнадцяти років».[2][недоступне посилання з липня 2019]

Коли про дорослу людину кажуть, що він/вона дитина, то мається на увазі, що ця людина наївна чи недосвідчена. Коли про дорослу людину кажуть, що він/вона дитина чогось(часового періоду, краю), то мають на увазі, що він/вона успадкувала характерні риси своєї епохи, свого середовища тощо. Коли про дорослу людину, кажуть, що вона дитина когось, то мають на увазі, що він/вона незалежно від свого віку є сином або дочкою когось.

Юридичний статус[ред. | ред. код]

Міжнародні нормативно-правові акти визначають досягнення певного віку як основну ознаку «дитини», ілюструють еволюцію збільшення вікового критерію при визнанні особи «дитиною» (з 15 до 18 років)[2]. Зокрема, Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 р. у ст. I визнає дитиною кожну людську особу до досягнення 18-річного віку, якщо за законом повноліття не настає раніше. Таку ж дефініцію містить правова норма, закріплена у п. С ст. 2 Європейської Конвенції про громадянство (ETS № 166) від 7 листопада 1997 р. Конвенція «Про мінімальні норми соціального забезпечення 102» від 28 червня 1952 р. у п. Е ст. 1 стверджує, що термін «дитина» означає або дитину, яка не-досягла віку закінчення обов’язкової шкільної установи, або не досягла віку 15 років.

Норма іншого міжнародного акту стверджує, що термін «дитина» охоплює:

  1. дитину молодшого шкільного віку закінчення обов’язкової шкільної освіти або молодшу 15 років, причому враховуючи більш високий вік;
  2. за установлених умов, дитину молодшу встановленого віку, але старшу зазначеного в абзаці «і», яка проходить курс учнівства або продовжує своє навчання, або хворіє хронічною хворобою, або є інвалідом, що не дозволяє їй займатися будь-якою діяльністю, яка дає прибуток (підпункт F пункту 1 «Рекомендацій щодо допомог та інвалідності по старості та в зв’язку втрати годувальника № 131» від 29 червня 1967 р.)[3].

Неоднозначність підходів щодо визначення та окреслення поняття «дитина» можна спостерігати у конституційній регламентації прав людини у різних країнах світу. Чинні конституційні акти більшості європейських країн містять у своїх текстах правові дефініції «діти», «кожна дитина» (Конституція Королівства Іспанія від 27 грудня 1978 р., Конституції Литовської Республіки від 25 жовтня 1992 р., Конституція Албанії від 21 жовтня 1998 р., Конституція Бельгії від 17 лютого 1994 р., Конституція Республіки Македонія від 17 листопада 1991 р., Конституція Республіки Польща від 2 квітня 1997 р.), «неповнолітні діти» (ст. 39 Конституції Литовської Республіки від 25 жовтня 1992 р.), «новонароджений», «неповнолітні», «підлітки», «малолітні» (Конституція Албанії від 21 жовтня 1998 р.), «діти, народжені у шлюбі», «діти, народжені поза шлюбом» (Конституція Албанії від 21 жовтня 1998 р., Конституція Португальської Республіки від 2 квітня 1976 р.), «неповнолітні особи» (Конституція Кіпру від 16 серпня 1960 р.), «діти без батьків», «діти, позбавлені батьківської опіки» (Конституція Республіки Македонія від 17 листопада 1991 р.), «неповнолітні шкільного віку», «діти-сироти», «діти емігрантів» (Конституція Португальської Республіки від 2 квітня 1976 р.), «малолітні діти» (Конституція Словаччини від 1 вересня 1992 р., Конституція Республіки Хорватія від 22 грудня 1990 р.), «діти з порушенням фізичного та психічного розвитку» (Конституція Республіки Хорватія від 22 грудня 1990 р., Конституція Словенії від 23 грудня 1990 р.), «діти інваліди» (Конституція Румунії від 21 листопада 1991 р.), визнаючи їх тим самим суб’єктами права, носіями певних конституційних прав, свобод, обов’язків.

Розвиток дитини — напрямок науки, що вивчає процеси та механізми, які супроводжують фізичний та психічний розвиток малюка під час дорослішання.

Вікові рамки можуть бути різними в різних культурах. Згідно з сучасними уявленнями етапи розвитку дитини є такими:

Повноліття[ред. | ред. код]

Права дитини — система можливостей для цілісного розвитку дитини в умовах середовища, враховуючи незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами зрілою визнається людина, яка досягла 18-ти років). На міжнародному та національному рівні існує безліч спеціальних актів про права дитини. Основним актом про права дитини на міжнародному рівні є Конвенція про права дитини (Нью-Йорк, 20 листопада 1989 р.) — документ про права дитини з 54 статей. Всі права, що входять до Конвенції, поширюються на всіх дітей.

Традиційно вважають, що людина залишається дитиною до 13-16 років, але, в залежності від контексту, можна використовувати інші визначення, наприклад, легальний вік, коли можна купувати спиртні напої, отримати паспорт, голосувати на виборах або «вік згоди». Інший спосіб визначення, перестав чи може людина бути дитиною, — після досягнення статевої зрілості.

До настання повноліття людина не володіє всією повнотою юридичних прав, відповідальність за нього несе батько, або інший законний представник (наприклад опікун).

У більшості країн існують закони за якими неповнолітнім заборонено продаж алкогольної і тютюнової продукції.

Також існують закони про захист дітей від шкідливої ​​інформації (заборонена наприклад демонстрація насильства, порнографії, пропаганда вживання наркотиків, і суїциду).

Дискримінація[ред. | ред. код]

Дитяча проституція — проституція осіб віком до 18 років. Поширена у багатьох країнах світу. У переважній більшості держав переслідується законодавством.

Складний процес дозрівання й ускладнення психічних функцій і особистості, що відбувається під впливом ряду факторів — спадково-біологічних і соціальних (виховання, навчання, впливу довкілля).

Галерея[ред. | ред. код]

  • Грушевський Марко. Дитина в звичаях і віруваннях українського народа. Матеріяли з полудневої Київщини. Зібрав Мр. Г., обробив др. Зенон Кузеля. // Матеріяли до українсько-руської етнольогії, т. 1-2. Львів, 1906-07
  • Melvin Konner: The Evolution of Childhood: Relationships, Emotion, Mind. Harvard University Press, 2010. ISBN 0-674-04566-1.
  • Philippe Ariès, L’Enfant et la vie familiale sous l’Ancien Régime, Plon, 1960.
  • Медицина дитинства: у 4 т.: Навч. посібник для інтернів мед. вузів, курсантів ін-тів і ф-тів удосконалення лікарів / А. А. Андрощук; ред. П. С. Мощич. — К. : Здоров’я, 1994.
  • Дитинство в Україні: права, гарантії, захист = Childhood in Ukraine: Rights, guarantees, protection: (Зб. док.) / голов. ред. В. І. Довженко ; Український ін-т соціальних досліджень. — К. : АТ «Вид-во «Столиця», 1998 . — ISBN 966-95142-7-4.
  • Соціально- економічні проблеми дитинства в сучасному українському селі / Л. С. Волинець; Український ін-т соціальних досліджень. — К. : Академпрес, 1998. — 136 с.: іл. — Бібліогр.: с. 103—106.
  • Раннє дитинство: стан, проблеми, перспективи розвитку / О. М. Денисюк [та ін.]; заг. ред. О. М. Шерстюк, О. О. Яременко ; Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, Державний фонд Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ). — К. : [б.в.], 2003. — 115 с.: іл., табл. — Бібліогр.: с. 99-100.
  • Закони України «Про охорону дитинства» [Текст]. — «Про дитяче харчування»/ Верховна Рада України. — Офіц. вид. — К. : Парламентське видавництво, 2008. — 32 с. — (Серія «Закони України»).
  • Забезпечення прав дітей в Україні. Охорона материнства та дитинства: матеріали парламентських слухань у Верховній Раді України 7 червня 2005 року / Верховна Рада України, Комітет з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства. — К. : Парламентське вид-во, 2005. — 160 с. — (Серія «Парламентські слухання»).
  • Дуткевич Т. В. Дошкільна психологія. Навчальний посібник рекомендований МОН України. — Київ: Центр учбової літератури, 2007.
  • Павелків Р. В., Цигипало О. П. Дитяча психологія. — Київ: Академвидав, 2007.
  • Народна культура українців: життєвий цикл людини: іст.-етнол. дослідж.: у 5 т. / наук. ред. М. В. Гримич ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Історичний факультет. Кафедра етнології та краєзнавства, Університет Альберти (Канада). Архів українського фольклору Богдана Медвідського. — К. : Дуліби, 2008 . — ISBN 978-966-8910-19-7. Т. 1 : Діти. Дитинство. Дитяча субкультура: [зб. наук. пр.]. — [Б. м.]: [б.в.], 2008. — 400 с.: іл.
  • Загарницька, І. Феномен дитинства: філософсько-соціологічний аналіз: наук. вид. / І. Загарницька. — К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. — 320 с.
  • Словник української мови: в 11 томах. (Академічний тлумачний словник) — Том 4, 1973. — Стор. 613.
  1. ↑ Стаття 6, пункти 1 і 2 Сімейного кодексу України
  2. ↑ О. А. Шульц. «Права дитини» як категорія сучасного конституційного права
  3. ↑ Словник законодавчих термінів: Близько 10 тис. термінів. — К., 2000. — С. 127.
  • Дитина; Малолітня дитина; Малолітня особа // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 217-218; 391-392. — ISBN 978-617-7627-10-3.
  • Діти // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 353-354. — 1000 екз.

Діти – це наше майбутнє

Діти – це квіти нашого життя! І це не просто гарна фраза. Діти – це найголовніший скарб нашого суспільства.

І від того, як ми їх виховуємо, які зерна добра, справедливості, мужності ми в них закладемо, залежить не тільки їхнє майбутнє, а й майбутнє нашої країни.

У всьому світі майже в кожній сім’ї ростуть діти. І від того, якими вони стануть, залежить майбутнє нашої планети. Діти будуватимуть міста і заводи, нові магістралі, вирощуватимуть урожай, розвиватимуть культуру. Як все це робитимуть сьогоднішні діти – залежить від батьків, від сім’ї, в якій вони живуть, від дорослих людей, що їх оточують.

Потрібно, щоб не тільки батьки, але й всі дорослі бачили в кожній дитині людину майбутнього. А для цього вони мусять, у першу чергу, поважати маленьку особистість, турбуватися про її здоров’я, освіту, особистим прикладом виховувати в ній чесність і справедливість.

Дітям необхідно добре знати історію свого роду і своєї Батьківщини, щоб пишатися успіхами своїх предків і не повторювати їхніх помилок. Малеча повинна поважати дорослих і берегти те, що створено й створюється людьми старшого покоління. Розуміючи свою роль у житті всієї планети, діти повинні добре навчатися, постійно дбати про своє здоров’я, підвищувати загальну культуру, тому що тільки здорові та освічені люди зможуть будувати чудове мирне життя для себе і своїх нащадків.

Діти – наше майбутнє, це знають всі. Та, на жаль, дуже часто саме вони найбільше страждають від байдужості нас, дорослих. І дуже часто вони не отримують розуміння і підтримки від батьків, почувають себе одинокими в своїх сім’ях.

У нас є можливість показати цим дітям, що вони потрібні нам. Потрібні здоровими, розумними, сильними. І що ми допоможемо їм стати такими, бо саме від нас залежить, якими вони виростуть. Від нас залежить їхнє майбутнє, а, отже, і наше, і майбутнє всього суспільства. Вкладіть в своїх діток маленьке зерно, і в майбутньому воно проросте величезним деревом і віддячить вам багатим врожаєм!

У малечі не повинно бути нещасливого дитинства, і за це маємо відповідати ми, дорослі. Тому турбота про дітей, захист їхніх прав повинні стати одними з найголовніших наших обов’язків. Ми повинні усвідомлювати відповідальність за маленькі життя, наповнювати їх гармонією та красою навколишнього світу, вкладати їм любов, впевненість в собі і в завтрашньому дні, аби наші маленькі дослідники і чомучки не боялися експериментувати і розвивати наш світ у майбутньому.
Катерина Капелька, 
викладач навчального центру Англійська Хелен Дорон

Дитинство — Вікіпедія

Ігри є важливою складовою дитинства.

Дити́нство — життєвий відрізок між народженням і підлітковим віком, який починається з настанням статевого дозрівання (пубертатний період).

Дитинство є не тільки природний процес, а й соціальний і культурний здобуток. До кінця середньовіччя не існувало поняття «дитинство», у значенні життєвого відрізку

Протягом дитинства відбувається надзвичайно інтенсивно фізичний і психічний розвиток. Критично важливим періодом розвитку є раннє дитинство. Його порушення, наприклад, ізоляція від людського суспільства, здатне призвести до незворотних психічних порушень. Дитинство триває приблизно одну десяту життя людини і з характеру дитини можна зрозуміти, який характер буде у нього, коли він виросте.

Філіпп Аріес — французький медіавіст та історик в своїх дослідження описав життя дітей в ранньому середньовіччі. На його думку не було значного поділу між дорослими та дітьми. В той час діти одягалися як дорослі та виконували ту саму ж роботу, яку виконували їхні батьки. Батьки доглядали за дітьми і допомагали їм до того віку, поки діти ще не вміли самостійно ходити, але після того, як діти вже могли самостійно «пересуватися» вони вже вважалися «дорослими». Діти були «маленькими дорослими». Не існувало ні просторового ні соціального відмежування між дорослими і дітьми. Важливою була кількість дітей, а не індивідуальні здібності кожного. Оскільки в той час дітям не приділяли особливої уваги, тому й не існувало поняття «дитинство».

Дитинство прийнято поділяти на п’ять періодів :

дитинство, від народження до одного року

раннє дитинство, від року до 3 років

дошкільний вік, від 3 до 6-7 років

молодший шкільний вік з 6-7 до 10-11 років

підлітковий вік з 11-12 до 15 років

Дитинство, від народження до одного року

Кістки новонародженого дуже м’які внаслідок малого вмісту солей кальцію. Кістки черепа у немовлят не мають швів і з’єднуються пластинками хряща — тім’ячками. Всього у новонародженої дитини є шість джерелець, з них два (клиноподібний і соскоподібний) — парні. Найкрупніший джерельце — передній — знаходиться в місці з’єднання правої і лівої половин луски лобової і тім’яної кісток. У немовляти хребет має вид увігнутою спереду дуги, вигини починають формуватися в трьох-чотиримісячному віці. Приблизно на шостому місяці, життя восьмому починають прорізатися зуби. Велику частину часу немовлята проводять уві сні, прокидаючись від голоду або неприємних відчуттів. Новонароджені діти проявляють широкий спектр вроджених форм поведінки, як прості безумовні рефлекси — хапальний, мігательний, захисний, так і складні інстинкти, такі, як смоктання.

Раннє дитинство

У період від 1 до 3 років у дитини прорізуються всі молочні зуби, він швидко росте і додає у вазі. Розвивається мова і пам’ять дитини. Він починає орієнтуватися в навколишньому світі, активно пізнає світ. У цей період величезне значення для малюка має гра. Раннє дитинство змінює дошкільний вік. У дошкільному віці дитина активно пізнає навколишній світ вже за допомогою свого мислення. Дуже важлива інформація, закладена в дитини в цьому віці, так як саме в цьому віці мозок дитини розвивається дуже інтенсивно і вбирає в себе інформацію, немов губка. Надалі (починаючи з 7-8 років), дитина просто розвиває отримані знання. Вчені вважають, що перші шість років — це найважливіший період у розвитку людини. У цей час закладається основа всього майбутнього життя. Впевненість у собі, знання, що ти бажаємо і любимо, почуття власної гідності, поведінка в стресових ситуаціях — все це сходить до самого раннього дитинства, до відносин малюка з батьками. Оскільки цей період має вирішальне значення для формування особистості, важливо знати, що являє собою дитина цього віку. Найкращий спосіб пізнати дитину — поспостерігати за нею і прислухатися до неї. Але корисно також знати і про загальні риси дітей цього віку.

Від народження до року

Пізнає світ через відчуття.

Цілком залежить від світу

Зосереджений на собі.

Сприймає звуки, зорові образи, тон розмови (ласкавий або сердитий)

Швидко росте і змінюється.

Грає сам із собою.

Дізнається людей і реагує на них.

Навчається вистачати.

Інші моторні навички: вчиться повзати, сидіти і стояти.

До одного року починає ходити.

Від року до двох

У 2 роки дитина переступає через кілька перешкод чередующимись кроком, утримує рівновагу при ходьбі по дошці, що лежить на підлозі. У рухливі ігри для дітей 2 років можна включати стрибки, біг, кидання м’яча та скочування його з гірки.

Ходить все впевненіше.

Потребує уваги до себе.

Пізнає світ через відчуття.

Увага швидко розсіюється.

Повністю може концентруватися тільки на одній речі.

Сприйняття конкретні, уяву ще не розвинене (думає тільки про те, що бачить)

Слабка координація рухів.

Немає «гальм», його важко зупинити.

Рішучий.

Цікавий, жадає досліджувати світ.

Наслідує дорослим.

Неслухняний.

Любить постійний розпорядок дня, відчуваючи себе так безпечніше.

Зосереджений на собі.

Навчається проситися на горщик

Два три роки

У 3 роки дитина називає правильно чотири основні кольори і деякі відтінки кольорів. Орієнтується в семи кольорах спектру (знає чорний і білих кольори, знаходить за зразком, на прохання дорослого. Трирічна дитина збирає послідовно (вкладає меншу у велику) матрьошки, мисочки, формочки, ковпачки з чотирьох-шести складових (по показу, прохання дорослого, в самостійній грі). Ігри для дитини 3 років можуть бути засновані на підборі плоских геометричних фігур до зразка (коло, прямокутник, трикутник, трапеція, овал, квадрат). Наочно орієнтується в конфігурації об’ємних геометричних фігур (підбирає до відповідних отворам за формою). Деякі з них називає: куля, куб, призма («дах»), циліндр («стовпчик»), цеглинка, конус.

Визначає на дотик (у грі) і називає знайомі геометричні або інші фігури.

Дитина в 3 роки збирає пірамідку з восьми-десяти кілець за зразком або по малюнку (спаданням розміру, за розміром і кольором, за формою і розміром).

Знаходить і може назвати великий, маленький предмет, середній — між ними.

Визначає предмет за фактурою (м’який, твердий).

Складає картинку з двох частин (на занятті). Підбирає мозаїку до нескладного малюнку. Запам’ятовує і вказує місце, де стояла прибрана дорослим іграшка (у спільній грі).

Як і раніше зосереджений на собі.

Цікавий.

Координація рухів ще не досконала.

Активний.

Дослідник, цікавиться навколишнім світом.

Грає здебільшого один.

Імпульсивний, діє по першому спонуканню.

Схильний перевіряти «межі дозволеного».

Стає все більш незалежним.

Любить вчитися.

Йому не набридає повторювати одне і те ж.

Нелогічний.

Виникає почуття прекрасного.

Наслідує дорослим.

Вселяє.

Порівнює себе з іншими.

Розвиває самоусвідомлення.

Формується словник (у трирічних він вже досить багатий).

Навчається засинати самостійно, сам забирається в ліжко, чекаючи, поки його укриють.

Особливості розвитку мови:

пасивна мова у розвитку випереджає активну: дитина розуміє набагато більше слів, ніж може сам вимовити;

фонематичний слух випереджає розвиток артикуляції;

інтенсивно розвивається активна мова дитини;

дитина відкриває, що кожен предмет має свою назву;

з’являються пропозиції, спочатку складаються з двох-трьох слів, так звана «телеграфна мова»;

на межі другого і третього року життя дитина інтуїтивно «відкриває», що слова в реченні пов’язані між собою, та починає засвоювати граматичний лад мови;

до кінця раннього дитинства дитина опановує майже всіма синтаксичними конструкціями, які є в мові;

в ранньому віці розвиваються значення дитячих слів. Відбувається перехід від багатозначності дитячих слів до перших функціональним узагальнень.

Для формування характеру дитини дуже важлива домашня атмосфера. Якщо дитина бачить ворожнечу — він навчиться осуду і злобі. Якщо дитина чує глузування — він стане соромливий. Якщо дитину лають, то він буде жити з почуттям провини. Якщо ж він побачить терпимість і прощення, то незабаром і сам навчиться терпіти і прощати. Якщо дитину хвалять — вона виросте вдячним і впевненим у собі. Якщо до нього справедливі — він пізнає правосуддя. Якщо його люблять — він пізнає любов. Основні цінності дитина сприймає в сім’ї; там формуються його ідеали, його звички, його ставлення до життя. Правильне психологічне та духовне виховання дитини потрібно починати з самого народження, це сприяє формуванню розвиненої, самодостатньої особистості.

Дошкільний вік

Від 4 до 6 років:

Все більш і більш незалежний.

Любить допомагати.

Грає «до знемоги».

Легко стомлюється.

Уява розвинене в найвищій мірі.

Дуже довірливий: вірить усьому, що говорять.

Може зосередити увагу на більш тривалий час.

Координація рухів поліпшується.

Любить поговорити.

Розуміє, що не один на світі.

Плутає факти.

Розвиває творчий інстинкт.

Може випробувати справжнє релігійне почуття.

Чотирирічні грають разом.

П’яти- і шестирічні можуть грати за складними правилами.

Набуває впевненості в собі.

Любить похвалитися.

Зосереджений на собі, але здатний до співчуття.

Дуже потребує похвали і схвалення.

Може подружитися з дорослим.

Шкільний вік

Дитина з 7 до 16 — 18 років ходить в школу, пізнає життя з різних сторін. Відчуває на собі відповідальність (виконання домашніх завдань, відвідування школи). Формується його смаки, розвивається особистість дитини. Умовно виділяють молодший шкільний вік (до 11 років) і старший шкільний вік (з 12 років), який зазвичай називають підлітковим віком, чи періодом статевого дозрівання. У зв’язку з індивідуальними коливаннями термінів статевого дозрівання кордону старшого шкільного і підліткового віку не завжди збігаються. Після періоду першого фізіологічного витягнення (4-6 років) до настання статевого дозрівання відзначається відносна стабілізація швидкості росту. Для орієнтовного розрахунку нормального росту у дітей старше 4 років можна використовувати наступну формулу: 100 + 6 (п — 4), де п — вік у роках. Масу (вага) тіла дітей до 11 років розраховують за формулою: 10,5 кг + 2n; дітей 12 років і старше за формулою: (N × 5) — 20 кг, де п — вік у роках. Точно оцінити відповідність росту і маси тіла віку дитини можна тільки за стандартними ростоваговими таблицями.

  • Hurrelmann Klaus, Bründel Heidrun: Einführung in die Kinderforschung, Weinheim, Basel, Berlin, 2003

1̲0̲0̲ ідей ᐈ Статуси про дітей (цитати) українською мовою

Найкраще, що може зробити батько для своїх дітей – любити їхню матір

* * *
З народженням дітей у домі зникає порядок, гроші, спокій та безтурботність… І поселяється щастя.

* * *
Щоб поставити дітей на ноги, треба зняти їх з своєї шиї.

* * *
Дітей ніхто не може ніхто замінити на світі, вони творять для дорослих справжні турботи, і справжні чудеса.

* * *
Дитинство – це коли свій вік можна показати на пальцях.

* * *
Щастя є… Воно кличе мене мамою!

* * *
Перш ніж лаяти дитину, згадай себе в його віці, погладь його, поцілуй і йди пий свої заспокійливі.

* * *
Дівчина буде по-справжньому щаслива, коли у неї буде два щастя: одне буде говорити — кохана, а друге — мама.

* * *
Діти цікавляться тим, звідки все береться. Дорослих турбує те, куди все дівається.

* * *
Щастя не можна купити, але можна народити.

* * *
Без дітей не життя, а нудьга, ні тепла, ні затишку, ні веселощів і вогню, продовження немає тебе…

* * *
Мій малюк — він самий милий, самий розумний і гарний, самий чоловік рідний, мій синочку любий!

* * *
Дитина – це єдина людина, якій все одно, яка ти там, він любить тебе просто за те, що ти – мама.

* * *
Якщо по дому все розкидано, в будинку все обідрано і прання кожен день – значить в будинку живе ЩАСТЯ!

* * *
Коли діти виростуть, я буду приходити до них у гості, кидати одяг біля входу, пертися у взутті на кухню і з’їдати все в холодильнику…

* * *
Найкраще намисто – це обіймаючі тебе руки дитини…

* * *
Діти – це турботи, труднощі, крик, шум, гармидер… Але в нечасті хвилини, і в цілому – все-таки справжнє щастя.

* * *
Щастя складається з чотирьох частин: хороших батьків, прекрасних друзів, коханої людини і здорових дітей.

* * *
Самою щирою і справжньою любов’ю люблять вас тільки власні діти.

* * *
Дайте дитині вибрати свою дорогу. І, розправивши крила, він одного разу не дасть опуститися вашим.

* * *
Щастя можна лише народити.

* * *
Коли довкола все дивно — це і є дитинство.

* * *
Гроші, кар’єра – все це не важливе… Важливе поряд спить.

* * *
Кошеня зросте котом, мишеня перетворитися у миша – і лише для матері рідна дитина – назавжди малюк.

* * *
Ти рости красивою, коханою будь, і свою мамусю ти не позабудь!

* * *
Навіщо дитині 2 батьків? Щоб поки мама психує – тато був в нормі, а коли вже й тата накрило – маму відпускає))

* * *
Діти нас не чують. Діти на нас дивляться і беруть з нас приклад.

* * *
Вся радість життя в усмішці дитини!

* * *
У цьому світі, дивному, нелогічному, діти – як порятунок душі!

* * *
Діти – це вічний двигун, пригатель, бігатель, штовхач, скакатель, хвататель, міцно обіймач і цілуватель))

* * *
Найдорожчий браслет, в будь-якому сенсі слова, – бірочка, на якій написаний вага, ріст і час появи на світло твого малюка.

* * *
Гроші заробимо, любов завоюємо, успіху доб’ємося, ну а щастя … Щастя – це здорові діти.

* * *
Ось воно, щастя – набігався, настрибався, нареготався і спить!

* * *
Маленька дитина – це цілий Всесвіт.

* * *
Дитина – це любов, що стала зримою.

* * *
Одна дитина в сім’ї – мало, дві – більше, ніж треба.

* * *
Маленькі діти вдома – куди не сядь, в попі кубик …

* * *
Дитина потребує вашої любові найбільше саме тоді, коли він найменше її заслуговує.

* * *
Вся радість життя – в усмішці дитини!

* * *
З появою дитини, у жінки розвиваються нелюдські здібності – бачити в темряві … чути крізь сон … ходити безшумно і спати в будь-якому положенні при першій можливості.

* * *
Ох вже ця мама! Вічно іграшки по полицях розставить – а ти ходи потім, по місцях розкидай …

* * *
До вагітності я спала на животі. Під час вагітності – на боці. Після народження дитини легко можу спати стоячи.

* * *
Наше щастя – наші діти! Краще нема їх на світлі. Хоч і носяться, пурхають, але сенсом життя нам наповнюють.

* * *
Тільки діти допоможуть дізнатися, який запасо терпіння ви насправді маєте.

* * *
Якщо мама переживає – то і дитина хвилюється, якщо мама задоволена – то дитина посміхається … Але коли мама хоче спати – дитині на це наплювати.

* * *
Дочка – це комплімент жінці від Бога. Значить вона гідна повторення!

* * *
Дітей обіймають щиро і міцно, а головне – люблячи і просто так.

Діти це не ваша річ: 10 порад священика про те, як виховати дітей нормальними

Перш ніж я почну цей текст, хотів би сказати одну важливу річ. Бути батьками – неймовірний привілей.

Далеко не кожна людина є обдарована ним. Однак, народити дитину це лише пів справи. Друга половина, не менш складна, – це правильно виховати її . Вміння добре справлятися з цим завданням сьогодні є великою рідкістю. Не раз у своєму вихованні ми кидаємося з одних крайнощів у інші. То ми надто мало себе любимо, помічаючи лише свою дитину, а «залюблюючи» її втрачаємо своє «я», губимо стосунки та особисте щастя. Або ж навпаки – поводиться надто егоїстично, забуваючи що наша дитина потребує саме нашої опіки та турботи. У цьому тексті я згадав лише про крихітку тих проблем, які нині виникають у наших сім’ях. Їх, звичайно, багато більше. Однак, із чогось-таки треба починати. Навіть, мені самому. І ще. Я не пишу тут про те, що за дитину треба молитися, приводити до храму чи  регулярно причащати. Це настільки очевидні речі, що витрачати на них ваш дорогоцінний час було б якось не чесно.

1. Бог має щодо вашої дитини свій план. У певному сенсі, Бог також батько вашої дитини. Якби не Він, її взагалі б не було. Але Бог знає її та любить.

Все ж, чимало подружніх пар чи одиноких батьків, навіть віруючих, не можуть допустити думки, що життя, здоров’я, благополуччя їхньої дитини лежить у турботі Господній, і що Бог також піклується про їхнє чадо.

Такі батьки надто переймаються кожним днем дитини, починаючи з першого дня вагітності, роблячи з того часу центром всесвіту свій живіт. Вони перестають помічати не тільки інших людей довкола себе, але й самі себе.

Звичайно, ніхто не пропонує вам перестати любити, турбуватися та доглядати за своїм найкращим у світі синочком або донечкою. Однак, ця турбота не повинна переходити в нав’язливі стани чи психоз. Дозвольте собі та дитині жити в спокої, в добрій надії на майбутнє. Бог знає вас, знає вашу дитину і знає, якою дорогою її провести через життя.

Вирощені в тепличних умовах квіти швидко гинуть, потрапивши у нормальне, незахищене середовище. Так само й діти, які виховувалися в невротичних чи психопатичних родинах, дуже швидко наздоганяють все те, чого вони були позбавлені рідними батьками.

Ви можете заборонити дитині комп’ютер, викинути з дому телевізор, чи категорично не сприймати жодного з її друзів. Однак, майте на увазі, що цим ви лише провокуєте її голод до цих речей. Вони ще більше будуть хотіти забороненого плоду, і все більше будуть ненавидіти вас за те, що ви їх обмежуєте. Важливо, щоб ви стали для дитини не суворим наглядачем, але люблячим батьком чи матір’ю, яка разом із дитиною акуратно, по шухлядках розбере причини ваших страхів і пояснить на конкретних прикладах, чому не все, що ми можемо мати  нам корисне.

Надмірна опіка – це ще гірше, як недостатня любов. Це обійми, в яких батьки душать власну дитину, незалежно від того, скільки їй років – 2 чи 48. Перестаньте контролювати чуже життя, для цього є Бог. Займіться власним.

2. Діти це не ваша річ. Це дуже складно прийняти, але для того, щоб батьки та діти змогли бути щасливими в житті, їм потрібно вчасно розірвати пуповину, яка їх з’єднує. Звичайно, в нашому житті є дуже мало речей, у які ми вкладаємо так багато власних ресурсів: часу, здоров’я, (нервів), грошей та сотень інших побутових дрібниць. Ми явно «вирощуємо» своїх дітей так, щоб вони мали все те, чого ми самі були свого часу позбавлені. То ж немає нічого дивного, що багатьом батькам ніколи не прийде повне розуміння того, що діти – це не їх власність. Це не їхня річ, а ніхто з нас нікому нічого не винен. Ви маєте знати, що обов’язок батьків – народити, виховати та відпустити!

Кожна людина – це повноцінна особистість із самого початку життя, від народження, незалежно від того скільки дорослі вклали в них коштів і власного здоров’я. Діти навіть не є вічними боржниками своїх батьків, правда це тема окремої розмови. Наше завдання збагнути це раніше, ніж ми завдамо тендітній душі дитинки безліч невиліковних травм своїм ставленням: інтонацією, словами та вчинками. Любов не можлива без поваги. Окрім того, здорова людина, здатна на розважливі та розумні вчинки може виростити лише з дитини, якій давали можливість жити самостійним життям, і про це ми поговоримо в наступному пункті.

Батьківське виховання повинно бути спрямованим на виховання самостійної, цілісної та повноцінної особистості, здатної приймати рішення та вижити в цьому світі без чужої допомоги.

3. Нічого не робіть замість дитини. Для того, щоб ви чогось навчилися, вам потрібно спробувати це робити кілька разів, дозволяючи собі при цьому помилки. Це ж, очевидно. Чи не так? Дивно, але величезна кількість батьків відмовляють у цьому власним дітям. І, головне, згодом ще й нарікають та принижують їх за те, що ті нічого не вміють, а їхні руки ростуть не з того місця, що потрібно. Так ось. Діти, яким не давали можливості щось робити та яким не дозволяли помилятися, завжди залишаються безпорадними перед викликами зрілості.

Те, що ми не дозволяємо своїй дитині нічого робити, говорить про те, що ми не любимо її, не довіряємо, не віримо в неї та не хочемо підготувати її до дорослого життя. Вона – наша іграшка. Це річ, яку потрібно виховати максимально нездатною до самостійного життя, щоб і в сорок років вона залежала від нас і нікуди не втекла – ні в інше помешкання, ні в інше місто, ні до коханої людини. Вона повинна любити тільки маму!

Батьки повинні заохочувати дитину творити. Батьки повинні давати дітям натхнення та бажання брати все нові висоти. Батьки повинні дарувати дитині крила.  Це неможливо, одночасно забороняючи їй помилятися, чи тим більше – постійно караючи за помилки та невдачі. Подумаймо, що вже сам факт того, що дитині щось не вийшло добре і є для неї найбільшим покаранням. Тож, навіщо карати її знову? Не знаєте? Ось і ваша дитина теж цього не знає.

4. Завжди запитуйте в дитини її думку. Те, що батьки не люблять власних дітей чудово «зчитується» по тому, що вони ніколи не запитують у них думки про речі чи події, які мають до них безпосереднє відношення чи відбуваються з ними. Звичайно, запитувати про те чи, згодна дитина пити гірку пігулку під час хвороби сенсу немає, бо її все одно прийдеться ковтати. Однак, дати можливість їй обрати свій одяг, їжу чи іграшки – це обов’язковий в елемент здорового ставлення до особистості. Діти повинні з перших років життя готуватися до дорослого життя. Це потрібно не лише тому, що це зможе врятувати її від шахраїв, але й тому, що непідготовленій та недорозвинутій людині ніяких шахраїв і не потрібно. Вона сама все життя собі буде успішно шкодити.

Все закладається в дитинстві: як розум, так і дурість. Один відомий психолог радить батькам уже з шести-семилітнього віку регулярно давати своїм дітям кишенькові гроші для того, щоб вони вчилися відповідальності та правильному вибору. Це чудова порада, актуальна і для вашої родини. Окрім того, це ще чудова профілактика батьківської скнарості, яка теж є пристрастю, що з роками буде тільки зростати. А що ще варто сказати про гроші?

5. Дорогі іграшки не компенсують дитині нестачу батьківської любові. Причина безлічі дитячих травм (як душевних, так і фізичних) у тому, що батьки не можуть прийняти думки, що дорогі подарунки не приносять дітям того, що я називаю справжнім, «онтологічним» щастям. Так, ними можна тимчасово змусити дитину не думати про погане чи якось відволіктися, але дитячі проблеми батьківські подарунки не вирішують. Вони нічого не вирішують у стосунках батьків і дітей. Вони нічого не вирішують, лише удавати того, що є любов. Любов нічим замінити не можна. Не можна створити вигляд, що вона є, якщо її немає. Ну, й приховати її, якщо вона насправді є, також неможливо. Комплекс провини батьків перед дітьми потрібно долати не дорогими «подачками», але здоровими, повноцінними стосунками, що ґрунтуються на взаємній повазі та любові. І про це черговий пункт.

6. Дитина – це особистість, а не неповноцінна, «недорозвинута» людина. В силу певних обставин, передусім власних дитячих травм, батькам дуже важко приймати свою дитину за особистість, рівну собі. Я не кажу зараз про нівеляцію авторитетів чи легковаження сімейною ієрархією. Швидше, я веду мову про те, що чимало батьків на рівні підсвідомості забороняють собі сприймати дитину за цілісну особистість. Хоча й, правда, ще зовсім маленьку на зріст і по віку. Чимало людей говорять, що вони: «вирішили завести дитину», наче мова йде про якусь домашню тваринку. Дитину «не заводять». Її виношують. Її чекають. Її люблять. І поки це не буде засвоєно дорослими, дитина дійсно буде рости неповноцінною та недорозвинутою. У фільмах жахів саме такі діти найчастіше стають маніяками, а при першій нагоді вбивають рідних батьків. Звичайно, ця проблема закладена глибоко в самих батьках. Вони можуть її навіть не помічати, але від цього дітям тільки важче. Особливо тоді, коли батьки нав’язують дитині власні цінності, крадучи в них саме дитинство.

7. Не крадіть у дитини дитинство. Чимало батьків відмовляючи власним дітям у праві на власне життя, намагаються зробити це ще і якомога швидше. Вони віддають дитину в школу ще з п’яти років, вчать її рахувати та писати ще до 1 класу, шукають можливостей записати її на найбільшу кількість секцій та гуртків, не даючи рідній дитині просто побути собою, нікуди не спішити та не напружуватися. Просто рости. Вона ж дитина! Звичайно, в такому випадку вибір активного життя належить виключно дорослим. При чому, ці батьки свято переконані в тому, що дитині потрібно грати саме на тому інструменті, на якому колись не вдалося заграти батькові, вивчити саме ту мову, яка не вдалася матері, і все далі в цьому ж дусі. Діти використовуються в якості психотерапії для батьків. Невже ви думаєте, що батьки таким поступаючи чином хочуть бачити ти своїх дітей щасливими? Ні! Вони хочуть бачити щасливими себе і взяти реванш за те, що їм самим не вдалося! Не крадіть у дітей дитинство. Не робіть із них своїх рабів. Розв’язуйте власні проблеми з психологами чи іншими спеціалістами. Школа-школою, але гуртки, секції та інше дозвілля дитина повинна обирати сама. Або, не обирати жодного. І ще. Ви маєте розуміти, що гуртки та секції дурну дитину розумною не зроблять. Вони з дурної зроблять лише злу, пригніченому та втомлену. Мудрою дитину роблять не чужі люди за гроші, а правильне виховання в колі здорової, люблячої, уважної та терплячої родини.

8. Найбільше, що можуть дати тато і мама своїй дитині – це любов між собою. Якщо ви думаєте, що саме ви (на відміну від всіх інших людей із цієї планети), здатні будувати родинні стосунки так, щоб вони торкалися лише вас і вашого подружнього партнера, при цьому оминаючи дітей – ви самі себе дурите. Такого не може бути в принципі. Дитина зростає в атмосфері родини. Вона відчуває настрій кожного її дорослого члена. Вона вчиться взаємодіяти з дорослим світом саме за тими принципами, яких набирається від батьків. І саме тому, надзвичайно важливо пригадати істину, просту до банальності: здорові та повноцінні дорослі виростають лише з дітей, вихованих в здоровій та люблячій родинній атмосфері. Ви можете оточити дитину гувернантками та нянями, оплачувати професорів – репетиторів, купати її в розкошах, але коли вона не бачитиме щастя своїх батьків вона все одно буде нещасливою. Тому, замість надмірного та непотрібного нікому контролю за дитиною, краще займіться собою та власними стосунками з чоловіком (дружиною) і самим собою. Це в першу чергу принесе користь дитині. До речі, саме тому деякі фахівці рекомендують розлучатися родинам, у яких немає перспектив. Дитині краще пережити один раз жах батьківського розлучення, ніж бачити та переживати щодня все новий і новий жах.

9. Діти ніколи не чують, що ви наказуєте їм робити. Зате, вони завжди роблять те, що робите ви. Батьківський приклад – це основний фундамент, на якому будується характер і доля людини. Звичайно, у всіх випадках можуть бути винятки. І навіть у цьому. Однак, як правило, саме рідні мама та батько для людини є безумовними авторитетами. І саме їхня поведінка є зразком для дитини. Неважливо, моральна вона, чи зовсім гріховна. От чому ті батьки, які самі курять ніколи не досягнуть того, щоб їхні діти ніколи не пробували курити. А слово алкоголіка про шкідливість пияцтва виглядає просто жалюгідно. Діти бачать, що матері чи батьку важливіше не те, що вони самі говорять, але те, що вони самі обирають. Лише власним прикладом можна навчити дитину акуратності, чистоти, працьовитості, співчуття, чесності, повазі до старших, і навіть, побожності. Історія Церкви повна прикладів того, як побожні батьки неминуче народжували святих дітей. Звичайно, поки перед нами така мета навіть не стоїть. Нам достатньо хоча б елементарної порядності. Хочете бачити нормальних дітей? Будьте самі максимально нормальними у своїх словах, вчинках, намірах і цінностях. Діти прагнуть мати живих авторитетів. Почніть виховувати себе, і виховувати дітей у вас не буде потреби.

10. І останнє. Для деяких людей це найважливіша порада. Ніколи не бийте дітей. В жодному разі. Ні по голові, ні по сідницях. Ніколи ні по чому не бийте. Ні своїх, ні чужих. Багато людей реально вірять у те, що фізичною силою можна досягнути значного педагогічного ефекту. В момент, коли сильний б’є слабшого, він показує, що він насправді й слабкий, і дурний. Потрібно збагнути, що діти ніколи не були дорослими, щоб жити бездоганно та без помилок. Зате, дорослі були дітьми та при бажанні легко можуть поставити себе на їхнє місце. Хіба той факт, що вас у дитинстві били батьки дає вам право продовжувати цю традицію на власних дітях? Вчіться мови любові, а не вдосконалюйтесь у звичках злочинців. Цінуйте зовсім інші речі, які варто передавати у спадок.

Любіть і поважайте себе. Любіть і поважайте своїх дітей. Щастя батьків не повинне залежати від дітей, однак без дітей воно не повноцінне. Тож, шануйте те, що маєте, щоб не втратити все. Пам’ятайте, що батьки повинні стати надійною фортецею для своїх дітей, а не головним джерелом їхніх фізичних і психологічних травм. Діти в свої перші роки – це глина в руках гончара. Вони будуть вас поважати тільки коли ви їх поважаєте, і любити вас будуть тільки коли будуть бачити, що ви самі їх любите. Тут все просто. Їх не обманеш. Це не може не тішити й не лякати одночасно…

Прот. Євген Заплетнюк Митрофорний протоієрей, кандидат богослов’я. Член спілки християнських письменників України, блогер, публіцист і місіонер. Клірик Тернопільської єпархії УПЦ Київського Патріархату. Духівник родин героїв АТО Тернопільщини та обласного наркологічного диспансеру.

Залиште свій коментар

коментарів

Наші діти — це маленька копія нас самих.

Наскільки щасливі ми, настільки щасливі наші діти.

Лише щасливі батьки можуть показати, що таке щастя. Виховання тут — справа десята. Я все більше схиляюся до висновку, що слово «виховання» — це певна система маніпуляцій дитиною, щоб він став поступливішим, зразковим, слухняним. Сучасній системі потрібні люди, які будуть підтримувати її, діючи в певних рамках.

Виховання можна помітити практично в кожній родині. Воно непомітне, але, до болю відчутне. «Поки не з’їси, не встанеш з-за столу», а може, дитина вже наїлася, і ця установка призведе до того, що вона перестане відчувати свій організм, і в майбутньому це загрожує переїдання .

«Ти ПОВИНЕН поважати дорослих» , хоча повагою тут навіть і не пахне.?

«Поки не зробиш уроки, гуляти не підеш» Яка може бути повага, прищеплене насильно, але, може, йому важко дається той чи інший предмет? Може, вашій дитині потрібен інший підхід до навчання?

«Ведеш себе, як маленька дитина!» У цьому випадку формується розуміння, що маленькі діти — примхливі, неслухняні. Дитинство — це погано, і треба швидше стати дорослим.

Подібних установок безліч. Якщо прислухатися до того, що ми говоримо дитині, можна жахнутися. Перший час, коли я стала відслідковувати і помічати слова, несвідомо летять у бік сина, я була, м’яко кажучи, шокована. До чого глибоко сидять в нас власні негативні установки, програми з самого дитинства. Над своїми словами, а головне, над своїм внутрішнім станом мені довелося потрудитися, щоб не програмувати сина на негативне майбутнє.

Діти щасливі з самого народження. Вони радіють абсолютно всьому, що відбувається. Поки дорослі не впроваджують в їхні голови свої програми і установки.

Коли мій малюк почав дорослішати, я стала замислюватися, як мені знайти підхід до сина, щоб не загубити його в майбутньому. Не хочеться в перспективі жити в будинку, побудованому на фундаменті почуття обов’язку, вини та зобов’язань дитини перед батьками. Фундамент щастя й довіри потрібно закладати відразу, з самого народження.

Насамперед, мені довелося познайомитися зі своїм Внутрішнім Дитям. Згадати приємне і не дуже приємне. Не дуже приємні моменти довелося усвідомлювати, як негативні для мене програми і установки. Поступово прощатися з ними. Так, це давалося мені важко і зі скрипом, бо стереотипи, прищеплені з дитинства, досить чіпко тримають тебе в рамках вибраної програми.

Познайомитися зі своїм Внутрішнім дитям мені допоміг мій син. Коли я стала помічати, що наша з ним ниточка довіри починає потихеньку розчинятися, я стала замислюватися, що я можу зробити, щоб вона раптом не порвалася остаточно. Тоді то я і дізналася про свію Внутрішню Дитину, і про те, що, виявляється, я про неї зовсім забула, і «загралася» в серйозну дорослість.

Перш за все, я задалася питанням «Чому?». Повернулася в дитинство, і виявила, що маленька дівчинка була зовсім одна. Начебто фізично були поруч близькі люди, батьки, але вона відчувала себе самотньою. Було відчуття, що зовсім маленька дівчинка живе одна у величезному просторі, як маленький кораблик у величезному океані.

Тоді-то я і пообіцяла своїй маленькій дівчинці, що більше ніколи її не покину. І з тих пір кожен раз, відчуваючи якийсь стрес, переживання і негативні емоції, я повертаюся до неї і кажу, що вона не одна, ми разом, і я її люблю.

Така медитація дозволяє повернути внутрішній спокій.

А ще я стала більше грати. У моменти, коли я спілкуюся з сином, я не серйозна мама, яка вчить його. А мама, яка цікавиться всім, чим цікавиться мій син. Мама, якій цікаво все, що цікаво моєму синові. Мені цікаво, як це — танцювати брейк данс і стояти на голові. Що ви думаєте — звичайно, мій син мене навчає:) Кожен день розминка-розтяжка-стояння на голові.:) Гуляємо — вважаємо, а скільки ж плиточок лежить від одного кінця набережній до іншого. Цікаво, вийшло 390.:) І так я з цікавістю і задоволенням по-новому пізнаю світ. Якщо в дитинстві я не знала ще, як можу свідомо жити у своєму житті, то зараз я знаю точно, що надолужу згаяне, і будуть щасливі всі — я, мій син, і моя внутрішня дитина.:)

Приємні моменти полягали в тому, що я відкривала, вчилася жити з новою собою, і раділа життя таке, яке вона є. Я, немов дитина, що народилася заново, дивилася, і продовжую дивитися на життя, милуватися йому і всім, що відбувається навколо мене. Такого я ще не знала, але мені шалено подобається така трансформація. Впізнавання себе відбувається досі.

Результат мого повернення до себе справжньої я спостерігаю вже зараз. Наші відносини з синочок стали більш теплими і близькими.

Мене не напружують його визнання в любові, які він робить кожні п’ять хвилин — наодинці зі мною і на людях. Я і сама тепер стала частіше говорити, що люблю його, просто так. А раніше в таких ситуаціях я почувала себе некомфортно.

Мене не напружує його активність і непосидючість, тепер мені самій цікаво з ним, стрибати, бігати, стояти на голові.

Мене не напружує, якщо у нього щось не виходить. Навпаки, мені хочеться допомогти, підказати, показати ненав’язливо, без повчань. Зав’язати шнурки, застебнути гудзик, дотягнутися до гачка, щоб повісити рушник — це все такі дрібниці, щоб через них дратуватися. Ми самі були колись такими ж маленькими, і у нас багато чого не виходило.

З таких дрібниць складається все наше життя, будуються стосунки з коханими людьми. Навіщо ж порушувати гармонію світу у відносинах з-за маленьких моментів життя, зрозумілих нам, але незрозумілих нашим дітям?

Я стала частіше спілкуватися зі своїм Внутрішнім Дитям, і ви знаєте, я помічаю, що життя не таке вже й сумне, і незатишне. Навпаки, вона яскраве, красиве, непередбачуване, від чого стає ще більш цікаве. Я повертаюся до себе, такою, якою я прийшла в цей світ. Всередині все частіше виникає умиротворення, довіра до життя, що тихе щастя, яким я ділюся, просто живучи щасливою поруч зі своїми близькими людьми.

Ще кілька моментів, які я зрозуміла, «впавши в дитинство»:

Дітям не треба виховання, їм потрібна любов. Їм потрібно відчувати, що мама і тато — щасливі, що люди навколо — щасливі. Вони вчаться на прикладі дорослих і свого оточення. Те, з яким душевним станом живемо ми самі, передається і нашим дітям. Їм потрібне наше щире участь в їх житті, а не повчання і виховання.

Діти не чують наших грізних слів. Але наш емоційний гнів відчувають дуже добре, і цим можна завдати непоправної шкоди їх внутрішнього щастя.

Діти сприймають ваше насолоду тим, чим ви займаєтеся, ніж вашими грандіозними досягненнями.

Діти вчаться на натхненні. Ще більше натхнення у них з’явиться, якщо ви будете підтримувати їх у всіх починаннях, ніж критикувати і повчати.

Діти часто люблять самостійно пізнавати життя. Не критикуйте їх, не придумуйте їм почуття провини і думка про те, що вони зобов’язані у всьому погоджувати свої рішення з батьками. Так, нехай вони ще нетямущі, нехай вони ще «нічого не розуміють в житті», але це їх життя. Ми можемо лише бути з ними поруч, говорити про свій досвід, підказувати і показувати ненав’язчиво. А головне — дарувати свою любов і наповнювати щастям, яким наповнені самі.

Вислови цитати та афоризми про дітей. Дитинство » Страница 6

Хлопчина кинув каменем у собаку, а вцілив у мачуху і промовив: «Теж непогано».

Плутарх(бл. 46 — бл. 127) давньогрецький письменник, історик

Немає нічого сумнішого у цьому світі, ніж прокинутись уранці на Різдво, і не бути дитиною.

Ерма Бомбек

Ставлення до дітей — міра духовної гідності людини.

Я. Бриль

Давайте менше говорити про обов’язки дітей, а більше про їхні права.

Ж.-Ж. Руссо[/b

Діти, яких не люблять, стають дорослими, які не можуть любити.

[b] Перл Бак /i]

Діти охоче завжди чимось займаються. Це дуже корисно, а тому не тільки не треба цьому заважати, але потрібно приймати заходи до того, щоб завжди у них було що робити.

[i]Коменський Я

Наші діти — це наша старість. Правильне виховання — це наша щаслива старість, погане виховання — це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми.

Антон Семенович Макаренко

Діти відразу і невимушено освоюються зі щастям, бо вони самі по природі своїй – радість і щастя. Немає на землі гімну урочистіше, ніж лепет дитячих вуст.

Віктор Марі Гюго

Справа не в тому, скільки часу ви проводите з дітьми, а в тому, скільки любові та уваги приділяєте їм під час спільного життя.

Не поспішай дорослішати – дитинство не повернути…

Діти, які читають, згодо стануть дорослими, які думать.

Діти — це і є те, заради чого варто прокидатися кожен день, дихати кожну секунду, і молити Бога кожну мить, щоб він їх оберігав і захищав …

Обіймайте, цілуйте дітей… Адже ця мить триває недовго і вона вже ніколи не повториться… Діти стають дорослішими…

Діти — це турботи, труднощі, крик, шум, бардак. Але коли підходиш до них сплячих, поправляєш одіялко, цілуєш в носик, щічки, і розумієш, що це найбільше щастя в житті!

Коли ми були дітьми, ми прикидалися, ніби плачемо, коли нам хотілося спати, щоб привернути мамину увагу. Зараз ж ми вдаємо, ніби спимо, коли тихо плачемо, аби уникнути запитань.

Так хочеться в дитинство повернутись… В засніженім селі батьківська хата. Прийти, з морозу, мамі посміхнутись, і засинати на руках у тата.

Діти не обирають батьків, але дані в родину Богом, щоб про них піклувалися. Вони — не товар, який можна повернути, чи залишити.

Коли дитина до вас звертається, відкладіть усі справи, поверніться до неї обличчям, дійсно постарайтеся почути її запитання. Не робіть це ні на ходу, ні на бігу. Ваша щирість, ваша готовність поговорити, ваша відповідальність — це та найнеобхідніша захищеність, коли дитина знає, що батьки її чують, бачать і розуміють!

Щастя — це м’які теплі долоньки, за диваном фантики, на дивані крихти … Що таке щастя? Простіше не відповісти! Щастя є у кожного, у кого є діти!

Діти Вас дуже уважно слухають тільки в тому випадку, якщо Ви розмовляєте не з ними.

У дитинстві ми були щасливі і без інтернету, нам не потрібно було подарунків і сотні друзів у контакті, обходилися без мобільників і все одно якось знаходилися!

У вас є ціле життя, щоб працювати, а діти будуть маленькими всього один раз.

Найголовніше у вихованні дітей — молитва за них і разом із ними.

N.N

Приймаючи подарунок від дитини, бодай камінчик із землі, робіть це зі вдячністю. Можливо, це єдине, чим малюк володіє, але ділиться саме з вами.

Дін Джексон

«Розпещена дитина раніше чи пізніше почуватиметься нещасною, тому що не завжди зможе отримувати все так легко, як їй це вдавалося в дитинстві».

Любомир Гузар

Навіть коли дитини немає поруч, вона, як і раніше, володіє твоїм серцем. Це й означає бути батьком …

Тоні Парсонс

Твої діти — це те, за що ти несеш найбільшу відповідальність у цьому житті.

Адріан Буковинський

Дитина — це Божа думка про те, що світові варто продовжити своє існування.

Карл Сендберг

Не чекайте, що ваша дитина буде такою, як ви, або такою, як ви хочете. Допоможіть їй стати не вами, а собою.

Януш Корчак

детей — Викисловарь

английский [править]

Альтернативные формы [править]

Этимология [править]

Из среднеанглийского детей , изменение более раннего childre («дети»;> английский диалектный childer ), из древнеанглийского ċildru , ċildra («дети»), именительный и винительный падеж множественного числа от ċild («ребенок»), что эквивалентно ребенку + -ren .

Произношение [править]

Существительное [править]

детский

  1. множественное число от дочерний .
    • 1963 , Марджери Аллингем, глава 7, в Гувернантка Китая [1] :

      « Дети ползали друг по другу, как маленькие серые червячки в сточных канавах», — сказал он. «Единственным красным на них были ягодицы, и они были влажными. Их лица выглядели так, как будто на них слизали улитки, а их матери были похожи на огромных больных животных, у которых никогда не убирали кладки. […] ’

    • 2013 14 июня, Джонатан Фридленд, «Некогда модный бренд Обамы теперь испорчен», в The Guardian Weekly , том 189, номер 1, страница 18:

      в общественный эфир с такой щедростью, о которой наши предки не могли даже представить.Если раньше мы отправляли любовные письма в запечатанном конверте или прикрепляли фотографии наших детей в семейный альбом, то теперь такие личные материалы отправляются на серверы и облака, которыми управляют люди, которых мы не знаем и никогда не встретим.

Анаграммы [править]


Среднеанглийский [править]

Существительное [править]

детей

  1. множественное число от ребенок

.

Simple English Wikipedia, бесплатная энциклопедия

Ребенок по материнской линии
Ребенок и его мать в искусстве
Ребенок в фотографии много лет назад

ребенок (форма множественного числа — ребенок ) — это человек, который еще не достиг совершеннолетия или не достиг половой зрелости, что обычно происходит в подростковом возрасте. Иногда подростками (половозрелыми) и подростками (постпубертатными) также называют детей. Еще не родившегося ребенка тоже часто называют ребенком. Человека можно назвать ребенком его родителей, независимо от того, сколько ему лет.Некоторые синонимы слова «ребенок»: kid , toddler , bairn , youngster , boy или girl, lad или lass , и молодежь.

В богатых странах дети ходят в школу. Маленькие дети могут ходить в детский сад или детский сад. Игра с маленькими игрушками и их воображение важны для развития ребенка. Но часто в развивающихся странах дети иногда работают на фабриках или в поле со своими родителями или опекунами.

Когда два человека женятся и один (или оба) имеют детей от кого-то еще до этого брака, этот ребенок называется пасынком неродным родителем ребенка. Если у обоих людей были дети, дети каждого родителя являются сводными братьями или сводными сестрами друг друга. Ребенок, у которого умер родитель, — сирота. Сироты, оставшиеся без родителей, могут воспитываться бабушками и дедушками или другими родственниками. В противном случае они могут пойти жить в детский дом. Их может усыновить другой взрослый или пара, желающая иметь ребенка.После этого они смогут вырасти в новой семье.

.

определение слова «Дети» в «Свободном словаре»

детей

(chĭl′drən)

Словарь английского языка American Heritage®, пятое издание. Авторские права © 2016 Издательская компания Houghton Mifflin Harcourt. Опубликовано Houghton Mifflin Harcourt Publishing Company. Все права защищены.

детей

(ˈtʃɪldrən)

Словарь английского языка Коллинза — полное и несокращенное, 12-е издание, 2014 г. © HarperCollins Publishers 1991, 1994, 1998, 2000, 2003, 2006, 2007, 2009, 2011, 2014

ребенок

(tʃaɪld)

п., пл. дети • дети.

1. человек от рождения до полного роста; молодой мальчик или девочка.

2. сын или дочь.

3. младенец или младенец.

4. плод человека.

5. человек, который ведет себя по-детски.

6. потомок.

7. любое лицо или вещь, рассматриваемые как продукт определенных обстоятельств или влияний: дети бедности.

Идиомы:

1. большие или большие с ребенком, (женщины) на поздних сроках беременности.

2. беременна, (женщина) беременна.

[до 950 года; Средний английский; Староанглийский cild; сродни готике килтай матка]

бездетный, прил.

бездетность, н.

Random House Словарь колледжа Кернермана Вебстера © 2010 K Dictionaries Ltd.Авторские права 2005, 1997, 1991, Random House, Inc. Все права защищены.

Дети

Состояние ублюдка.

1. родитель, убивший сына или дочь.
2. Убийство сына или дочери одним из родителей. — дочерний , прил .

аномальная или чрезмерная активность или постоянная возбудимость, особенно у детей. — гиперактивный , прил .

ненормальная неприязнь к детям.- мизопед, мизопед , n .

наука или искусство преподавания или воспитания. Также называется педагогика . — педагог, педагог, педагог , н.

половой акт между двумя мужчинами, особенно если один из них несовершеннолетний. — педераст , педераст , н.

раздел медицины, изучающий детские болезни и их лечение. — врач педиатр , врач педиатр , n .

отделение стоматологии по детской стоматологической помощи.- педодонт , н.

Раздел медицинской науки, изучающий физические и психологические события в детстве. — почвовед , н. — педологический , прил .

сексуальное влечение к детям. — педофил, педофил , прил. .

Аномальный страх перед детьми. — педофоб , н.

качество или условие быть самым младшим ребенком. См. Также закон. Качество или состояние первородства.См. Также закон.

1. преступление в виде убийства собственных детей.
2. Родитель, убивающий собственных детей. — предварительный , прил .

почвоведение.

после избрания.

качество или условие единственного ребенка.

-Ologies & -Isms. Copyright 2008 The Gale Group, Inc. Все права защищены.

Дети

См. Также: РОДОВСТВО

  1. Младенец подобен зверю, он не думает — Эсхил
  2. Детство похоже на зеркало, в котором отражаются в загробной жизни образы, впервые представленные ему — Самуил улыбается
  3. Детство … Как многие овсяные печенья — Фрэнк О’Хара
  4. Детство показывает человека, как утро показывает день — Джон Милтон
  5. Дети подобны нищим; часто приходят без приглашения — Притча
  6. Дети подобны листьям на дереве — Маркус Аврелий
  7. Дети подобны щенкам: вы должны держать их рядом с собой и заботиться о них, если вы хотите их привязанности — Анна Маньяни
  8. Дети похожи на блины: вы всегда должны выбросить первый — Питер Бенчли
  9. Дети [в семьях] подобны соперникам, претендующим на трон, и их главная цель в жизни — устранить своих конкурентов, — Милтон Р.Сапирштейн
  10. Дети в семье подобны цветам в букете: всегда найдется один, решивший повернуться лицом в противоположную сторону от того, чего желает аранжировщик — Марселин Кокс
  11. Дети любят яблоки… достаточно хороши, чтобы поесть — Дональд Калросс
  12. Дети… как малиновки, розовощекие и розовые — Лоуренс Даррелл
  13. Дети … они нанизывают наши радости, как яркие драгоценности, на нить лет — Эдвард А. Гест
  14. Лица детей … внезапно лишенных страха перед детством, выглядели как старые агонизированные взрослые — Герберт Голд
  15. Счастливое детство невозможно вылечить.Моя будет висеть у меня на шее, как радуга — Гортенз Калишер

    Это начало романа « Куини, », в котором автор гораздо экономнее использует сравнения, чем в своих рассказах.

  16. Дамы касаются младенцев, как банкиры касаются золота, — Джеймс Ферри

    Одно из двух сравнений из небольшого стихотворения в рассказе « Танцующие утки».

  17. Жизнь без детей подобна дереву без листьев — Милан Кундера
  18. Маленькая девочка без куклы почти так же несчастна и столь же невозможна, как женщина без детей — Виктор Хьюго
  19. Несмотря на свидетельские показания матери, младенцы подобны печенью в кастрюле —Эллери Седжвик
  20. Мое детство цепляется за меня, как мокрая краска —Дафна Меркин

    В романе Enchantment, о поисках молодой женщины самопознания сравнение завершается: «Замалчивание картины того, кем я являюсь в настоящем.

  21. С детьми, как с растениями… будущий характер определяется их ранним расположением — Демофилус

Словарь Similes, 1-е издание. © 1988 The Gale Group, Inc. Все права защищены.

.

определение ребенка по The Free Dictionary

«Ну-ну, Ева, ты всего лишь ребенок! Ты ничего не знаешь об этих вещах», — сказала Мари; «Кроме того, у меня разболелась голова от ваших разговоров». Во-вторых, в отношении наследования детей не должно быть слишком большого промежутка времени между ними и их родителями; ибо когда есть, родитель не может получить никакой пользы от привязанности своего ребенка, или ребенок не может получить никакой выгоды от защиты отца; Каким странным это казалось грустной женщине, когда она наблюдала за ростом и красотой, которая с каждым днем ​​становилась все ярче , и интеллект, который бросил свой трепетный свет на крошечные черты этого ребенка! Ее Жемчужина — так звала ее Эстер; не как имя, выражающее ее аспект, в котором не было ничего от спокойного, белого, бесстрастного блеска, который можно было бы указать при сравнении.На каждом дереве, которое он видел, был маленький ребенок. И деревья были так рады, что дети вернулись снова, что они покрылись цветами и нежно замахали руками над головами детей. Я убежден, что это может быть сделано только тем, у кого много детей. в его собственном мировоззрении и чувствах. Ван Брандт; и вместе с ней, держа ее за руку, я увидел второе привидение, никогда прежде не открывавшееся мне, привидение ее ребенка. Однажды был лесник, который пошел в лес на охоту, и, войдя в него, он услышал звук крика, как будто если бы там был маленький ребенок.Там сидела мать со своим маленьким ребенком. Она была так подавлена, так боялась, что он умрет! Подумайте о больном человеке в таком месте, как двор Святого Мартина, который слушает шаги и посреди боли и усталости вынужден, вопреки самому себе (как будто это была задача он должен действовать), чтобы заметить шаг ребенка от мужчины, небрежного нищего от изысканного ботинка, бездельничанья от занятых, тупую пятку прогуливающегося изгоя от быстрых шагов ожидающего искателя удовольствий — подумайте о жужжании и шум, всегда присутствующий в его чувствах, и поток жизни, который не остановится, льющийся, продолжающийся, продолжающийся через все его беспокойные сны, как если бы он был приговорен к лжи, мертвому, но сознательному, на шумном кладбище, и не имел надежды на покой в ​​последующие века.Каждого ребенка, рожденного у него его «сестрами», сразу же забирали. Старшим ребенком была маленькая девочка, которую из-за нежности и скромности считали очень красивой, ее родители и другие люди. знакомые с ней звали Вайолет. «Тогда, сударыня, — говорит она, — если ребенок не будет жить или должен родиться мертвым, как вы знаете, иногда случается, тогда сохраняется статья министра; и если у вас нет друзей, которые могли бы прийти к вам, вы можете сэкономить на ужине; Так что выньте эти предметы, мадам, — говорит она, — ваше лежание не будет стоить вам дороже # 5, 3 шилл..

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *